учителька

учи́телька

[ўчите^ил'ка]

= вчителька

-л'ки^е, д. і м. -л'ц'і, мн. ўчи^ете^ил'ки, ўчи^ете^ил'ок

дв'і ўчите^ил'ки^е

Значення в інших словниках

1. учителька — учи́телька іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири учи́тельки  Орфографічний словник української мови
2. учителька — УЧИ́ТЕЛЬКА (ВЧИ́ТЕЛЬКА), и, ж. Жін. до учи́тель. – Здрастуй... одчини школу .. я приїхала до вас за вчительку (М. Коцюбинський); Артем звів голову і, одверто дивлячись учительці в лице, сказав: – Я вже тепер більше не буду ніколи [лаятися] (А.  Словник української мови у 20 томах
3. учителька — (вчителька), -и. Жін. до учитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. учителька — Учи́телька, -льки, -льці; -тельки́, -тельо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. учителька — УЧИ́ТЕЛЬКА (ВЧИ́ТЕЛЬКА), и, ж. Жін. до учи́тель. — Здрастуй… одчини школу.. я приїхала до вас за вчительку (Коцюб., І, 1955, 310); Артем звів голову і, одверто дивлячись учительці в лице, сказав: — Я вже тепер більше не буду ніколи [лаятися] (Головко...  Словник української мови в 11 томах
6. учителька — Учителька, -ки ж. Учительница.  Словник української мови Грінченка