учителька
УЧИ́ТЕЛЬКА (ВЧИ́ТЕЛЬКА), и, ж. Жін. до учи́тель.
— Здрастуй… одчини школу.. я приїхала до вас за вчительку (Коцюб., І, 1955, 310);
Артем звів голову і, одверто дивлячись учительці в лице, сказав: — Я вже тепер більше не буду ніколи [лаятися] (Головко, II, 1957, 251);
Тут же вчителька проекзаменувала Бориса і пішла з ним до директора (Хижняк, Тамара, 1959, 212).
Словник української мови (СУМ-11)