учителька
УЧИ́ТЕЛЬКА (ВЧИ́ТЕЛЬКА), и, ж.
Жін. до учи́тель.
– Здрастуй... одчини школу .. я приїхала до вас за вчительку (М. Коцюбинський);
Артем звів голову і, одверто дивлячись учительці в лице, сказав: – Я вже тепер більше не буду ніколи [лаятися] (А. Головко);
Тут же вчителька проекзаменувала Бориса і пішла з ним до директора (А. Хижняк);
Коло школи охочі баби, спрягшися з учительками, чепурити школу (Ю. Яновський);
– Хто вона, ця жінка?.. – Моя перша вчителька (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)