флективний

флекти́вний

[фле^иктиўни^ей]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. флективний — флекти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. флективний — ФЛЕКТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до флексії, який утворює форми за допомогою флексії. У повноголосних трискладових іменниках, що мають флективне наголошення у формі родового відмінка однини, в називному- знахідному множини наголос переходить на перший склад (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. флективний — -а, -е, лінгв. Стос. до флексії, який утворює форми за допомогою флексії. Флективні мови — один з основних типів мов світу (за морфологічною класифікацією), до якого належать мови, в яких граматичні форми утворюються за допомогою флексій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. флективний — флекти́вний той, що стосується флексії, утворює форми додаванням флексії, ф-і мови – один з основних типів мов світу за морфологічною класифікацією; відзначаються наявністю флексії.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. флективний — ФЛЕКТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до флексії, який утворює форми за допомогою флексії. ▲ Флекти́вні мо́ви — один з основних типів мов світу (за морфологічною класифікацією), до якого належать мови, у яких граматичні форми утворюються за допомогою флексії.  Словник української мови в 11 томах