Значення в інших словниках
-
флексія —
фле́ксія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
флексія —
(грам.) кінцівка
Словник чужослів Павло Штепа
-
флексія —
ФЛЕ́КСІЯ, ї, ж., лінгв. Змінне при відмінюванні закінчення слова або змінний звук, в основі слова, за допомогою якого утворюється нова форма слова. Двоскладові прикметники на -кий, -ка, -ке мають звичайно наголос на флексії (з наук. літ.); З XIV ст.
Словник української мови у 20 томах
-
флексія —
-ї, ж. 1》 лінгв. Спосіб утворення граматичних форм слів шляхом зміни їхніх закінчень або звуків основи; змінне при відмінюванні або дієвідмінюванні закінчення слова.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
флексія —
фле́ксія (лат. flexio – згинання, відхилення) 1. Спосіб утворення форм слів зміною їхніх закінчень або звуків в основі слова. 2. Самі звуки основи слова, що змінюються.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
флексія —
Фле́ксія, -ксії, -ксією; фле́ксії, -ксій
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
флексія —
ФЛЕ́КСІЯ, ї, ж., лінгв. Спосіб утворення граматичних форм слів шляхом зміни їхніх закінчень або звуків основи; змінне при відмінюванні або дієвідмінюванні закінчення слова.
Словник української мови в 11 томах