цеглинка —
цегли́нка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
цеглинка —
ЦЕГЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до цегли́на 1. І пішла [Олеся] по доріжці, викладеній червоною цеглою, не обернувшись, не попрощавшись; каблуки її стареньких гумових ботиків м'яко простукали по цеглинках (В. Дрозд); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
цеглинка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до цеглина 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
цеглинка —
ЦЕГЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до цегли́на 1. *Образно. Мені бажалось би своїми увагами докинути цеглинку до взаємного порозуміння між українцями і галичанами на полі язиковім (Фр.
Словник української мови в 11 томах
цеглинка —
Цеглина, -ни ж. Кирпичина. Поклади холодну цеглину на піч, хиба не потеплішає. Ком. II. 48. ум. цеглинка, цегли́ночка. Шевч. 310.
Словник української мови Грінченка