Орфоепічний словник української мови

цибулинка

цибули́нка

[циебулинка]

-нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цибулинка — цибули́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. цибулинка — ЦИБУЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до цибули́на. Стрілкуватий часник розмножується переважно “повітряними” цибулинками, які утворюються в квіткових головках (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. цибулинка — -и, ж. Зменш. до цибулина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цибулинка — ЦИБУЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до цибули́на. Стрілкуватий часник розмножується переважно «повітряними» цибулинками, які утворюються в квіткових головках (Овоч. закр. і відкр.  Словник української мови в 11 томах
  5. цибулинка — Цибулина, -ни ж. Луковица. ум. цибулинка.  Словник української мови Грінченка