цеховий

цехови́й

[це^иховий]

м. (на) -вому/-хо^ув'ім, мн. -хо^ув'і

Значення в інших словниках

1. цеховий — (- об'єднання) ремісничий; (інтерес) П. вузький, кастовий.  Словник синонімів Караванського
2. цеховий — рос. цеховый 1. Той, що стосується цеху, належить йому. 2. Переносно — вузький, замкнутий у межах своєї групи (цеху), гуртка, професії, спеціальності.  Eкономічна енциклопедія
3. цеховий — цехови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
4. цеховий — ЦЕХОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до цех 1. З XVIII ст. в Англії середньовічне цехове ремесло занепало (з навч. літ.); [Молодий хлопець:] Як на вершечку станем, застромимо наш цеховий значок, на диво людям, а собі на славу!...  Словник української мови у 20 томах
5. цеховий — -а, -е. 1》 Прикм. до цех 1). || у знач. ім. цеховий, -вого, ч. Майстер ремісничого цеху. 2》 Прикм. до цех 2). 3》 Замкнений у межах своєї групи, свого гуртка, фаху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. цеховий — цехови́й 1. Той, що стосується цеху, належить йому, організований у цех. 2. Переносно – вузький, замкнутий у межах своєї групи, гуртка, професії.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. цеховий — Цехови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. цеховий — ЦЕХОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до цех 1. З XVIII ст. в Англії середньовічне цехове ремесло занепало (Нова іст., 1956, 22); [Молодий хлопець:] Як на вершечку станем, застромимо наш цеховий значок, на диво людям, а собі на славу! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
9. цеховий — Цеховий, -а, -е Цеховой. Підіймаються козаки, цехові і чернь. Стор. МПр. 89.  Словник української мови Грінченка