циганочка —
цига́ночка 1 іменник жіночого роду, істота представниця народу цига́ночка 2 іменник жіночого роду танок цига́ночка 3 іменник жіночого роду яблуня
Орфографічний словник української мови
циганочка —
ЦИГА́НОЧКА¹, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до цига́нка¹. Хіба ж тая циганочка, Дивлячись в долоню, Не казала, що я в нені Щасливая доня? (І. Кулик); Це була молоденька циганочка, ворожбитка, вельми чорнява, дуже смаглява (О. Ільченко); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
циганочка —
I -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до циганка I. 2》 Назва російської народної пісні; танець під мелодію цієї пісні. II -и, ж. Пестл. до циганка III.
Великий тлумачний словник сучасної мови
циганочка —
ЦИГА́НОЧКА¹, и, ж. 1. Зменш. —пестл. до цига́нка¹ Хіба ж тая циганочка, Дивлячись в долоню, Не казала, що я в нені Щасливая доня? (Пісні та романси.., II, 1956, 142); Це була молоденька циганочка, ворожбитка, вельми чорнява, дуже смаглява (Ільч., Козацьк.
Словник української мови в 11 томах
циганочка —
Циганка, -ки ж. 1) Цыганка. Ти, циганко, ти, моя коханко, оддай мої ключі золотиї. Чуб. V. 954. 2) мн. раст. Clematis integrifolia Б. ЗЮЗО. І. 118. ум. циганочка. Чуб. V. 420.
Словник української мови Грінченка