циганочка
ЦИГА́НОЧКА¹, и, ж.
1. Зменш. —пестл. до цига́нка¹
Хіба ж тая циганочка, Дивлячись в долоню, Не казала, що я в нені Щасливая доня? (Пісні та романси.., II, 1956, 142);
Це була молоденька циганочка, ворожбитка, вельми чорнява, дуже смаглява (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 169);
*У порівн. Блука наш Івашко із села в село.. Раз іде собі по дорозі і мізкує: «Яку б то мені знайти дівчину!? От якби таку: .. щоб була чорнявенька, як циганочка, а щоки, неначе жар, горіли, зуби білі, як молоко, а уста червоні, як калина..!» (Стор., І, 1957, 136).
2. Назва російської народної пісні; танець під мелодію цієї пісні.
ЦИГА́НОЧКА², и, ж. Пестл. до цига́нка³.
— Циганочка,— пояснював Ковалів,— покуштуйте, дуже соковите і надзвичайно тривке яблуко. Може лежати до самої весни (Чаб., Тече вода.., 1961, 69).
Словник української мови (СУМ-11)