циганочка
ЦИГА́НОЧКА¹, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до цига́нка¹.
Хіба ж тая циганочка, Дивлячись в долоню, Не казала, що я в нені Щасливая доня? (І. Кулик);
Це була молоденька циганочка, ворожбитка, вельми чорнява, дуже смаглява (О. Ільченко);
* У порівн. Блука наш Івашко із села в село .. Раз іде собі по дорозі і мізкує: “Яку б то мені знайти дівчину!? От якби таку: .. щоб була чорнявенька, як циганочка, а щоки, неначе жар, горіли, зуби білі, як молоко, а уста червоні, як калина..!” (О. Стороженко).
2. Назва російської народної пісні; танець під мелодію цієї пісні.
ЦИГА́НОЧКА², и, ж.
Пестл. до цига́нка³.
– Циганочка, – пояснював Ковалів, – покуштуйте, дуже соковите і надзвичайно тривке яблуко. Може лежати до самої весни (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)