цинічний —
див. БЕЗСОРОМНИЙ.
Словник синонімів Караванського
цинічний —
див. грубий; нахабний
Словник синонімів Вусика
цинічний —
цині́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
цинічний —
ЦИНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який виявляє цинізм (у 1 знач.), безсоромність. Стала [Клавдія] цинічною і вульгарною, як дівка на вулиці. Дивилась тепер на життєву панораму без завіси (Ірина Вільде); Гриця аж занудило від базікання цинічного набридлого пасажира...
Словник української мови у 20 томах
цинічний —
-а, -е. 1》 іст. Прикм. до цинізм 2) і цинік 2). 2》 Який виявляє цинізм (у 1 знач.), безсоромність. 3》 Сповнений цинізму (у 1 знач.); безсоромний. || Брутальний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цинічний —
БЕЗСОРО́МНИЙ (про людину — який не зважає на прийняті норми стосунків між людьми, зневажає інтереси інших; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. такої людини), БЕЗСО́ВІСНИЙ, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; НЕСО́ВІСНИЙ рідше (про людину); БЕЗБО́ЖНИЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
цинічний —
Цині́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цинічний —
ЦИНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який виявляє цинізм (у 1 знач.), безсоромність. Грубий з усіма і цинічний, він пив, розпутничав і споював інших, він шаленів, і в ньому наче вулкан грязі закипав (Горький, II, перекл.
Словник української мови в 11 томах