ціджений

ці́джений

[ц’ідже^ини^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. ціджений — ці́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ціджений — ЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ціди́ти; той, якого цідили. 2. у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон.  Словник української мови у 20 томах
3. ціджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цідити. 2》 у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ціджений — ЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ціди́ти. 2. у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон.  Словник української мови в 11 томах