ціджений

ці́джений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цідити.

2》 у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон.

Значення в інших словниках

1. ціджений — [ц’іджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
2. ціджений — ці́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. ціджений — ЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ціди́ти; той, якого цідили. 2. у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон.  Словник української мови у 20 томах
4. ціджений — ЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ціди́ти. 2. у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон.  Словник української мови в 11 томах