чавунець —
ЧАВУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до чаву́н 2. Незабаром він докопався до чорного, обплетеного мідним дротом чавунця (М. Стельмах); Рибку смажить [матуся] мені, горілочку з стрючком [стручком], з хріном підносить мені, чайок у чавунці гріє мені (А.
Словник української мови у 20 томах
чавунець —
чавуне́ць іменник чоловічого роду посудина
Орфографічний словник української мови
чавунець —
-нця, ч. Зменш. до чавун 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
чавунець —
ЧАВУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до чаву́н 2. Рибку смажить [матуся] мені, горілочку з стрючком [стручком], з хріном підносить мені, чайок у чавунці гріє мені (Тесл.
Словник української мови в 11 томах
чавунець —
Чавун, -на м. 1) Чугунъ. 2) Чугунный горшокъ. Чавун з окропом. Ком. II. 18. ум. чавунець. Драг. 425.
Словник української мови Грінченка