чалий

ча́лий

[чали^ей]

м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і

Значення в інших словниках

1. Чалий — Ча́лий прізвище  Орфографічний словник української мови
2. чалий — (кінь) сірий, сіробурий.  Словник синонімів Караванського
3. чалий — моск. дереш  Словник чужослів Павло Штепа
4. чалий — ЧА́ЛИЙ, а, е. 1. Сірий, сіро-коричневий (про масть коней). Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні (Іван Ле); І знає тільки чалий кінь та волошкова далечінь, які стежки, які дороги йому судилися в житті (В.  Словник української мови у 20 томах
5. чалий — -а, -е. 1》 Сірий, сіро-коричневий (про масть коней). 2》 у знач. ім. чалий, -лого, ч. Кінь такої масті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чалий — СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙ рідше, ПОПЕЛА́СТИЙ рідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙ діал., ША́РИЙ діал.  Словник синонімів української мови
7. чалий — Ча́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. чалий — ЧА́ЛИЙ, а, е. 1. Сірий, сіро-коричневий (про масть коней). Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні (Ле, Мої листи, 1945, 114); І знає тільки чалий кінь та волошкова далечінь, які стежки...  Словник української мови в 11 томах
9. чалий — Чалий, -а, -е Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Чуб. V. 1065. Запряжу тобі чалу кобилу. Грин. II. 281.  Словник української мови Грінченка