Словник синонімів української мови

чалий

СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙ рідше, ПОПЕЛА́СТИЙ рідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙ діал., ША́РИЙ діал.; ПОСІРІ́ЛИЙ (який став сірим); СТАЛЕ́ВИЙ, СТАЛЬНИ́Й, КРИ́ЦЕВИЙ (світло-сірий зі сріблястим полиском); СВИНЦЕ́ВИЙ (темно-сірий, кольору свинцю); ШПАКУВА́ТИЙ, МИША́СТИЙ (перев. про масть коня — темно-сірий); ЧА́ЛИЙ, ДЕРЕШУВА́ТИЙ діал. (про коня — сірий з коричнюватим відтінком). Коло їх (коней) сіріють.. череди сірих степових волів (І. Нечуй-Левицький); Кіт попелястий об ноги терся (О. Іваненко); І димним цвітом жито Цвіте на місці тім (А. Малишко); Козаки з прихованим недовір'ям дивилися на огрядного пана з сталевими, пукатими очима (З. Тулуб); Видно постаті військових і між ними стирчить стрижена голова Яцуби в сталевій своїй сивині (О. Гончар); Очі блиснули холодним крицевим блиском (О. Донченко); По небу блукали свинцеві хмари, провіщаючи грозу (М. Чабанівський); Мишасті коні зовсім побіліли, обліплені снігом (М. Коцюбинський); Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні (О. Гончар).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. Чалий — Ча́лий прізвище  Орфографічний словник української мови
  2. чалий — (кінь) сірий, сіробурий.  Словник синонімів Караванського
  3. чалий — [чалией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
  4. чалий — моск. дереш  Словник чужослів Павло Штепа
  5. чалий — ЧА́ЛИЙ, а, е. 1. Сірий, сіро-коричневий (про масть коней). Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні (Іван Ле); І знає тільки чалий кінь та волошкова далечінь, які стежки, які дороги йому судилися в житті (В.  Словник української мови у 20 томах
  6. чалий — -а, -е. 1》 Сірий, сіро-коричневий (про масть коней). 2》 у знач. ім. чалий, -лого, ч. Кінь такої масті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чалий — Ча́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чалий — ЧА́ЛИЙ, а, е. 1. Сірий, сіро-коричневий (про масть коней). Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні (Ле, Мої листи, 1945, 114); І знає тільки чалий кінь та волошкова далечінь, які стежки...  Словник української мови в 11 томах
  9. чалий — Чалий, -а, -е Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Чуб. V. 1065. Запряжу тобі чалу кобилу. Грин. II. 281.  Словник української мови Грінченка