чарка —
рос. чарка заст. 1. Міра об'єму рідини у Росії, що дорівнювала 1/10 штофа, або 2 шкалики. Шкалик дорівнював 0,123 л. 2. Склянка для вживання спиртних напоїв.
Eкономічна енциклопедія
чарка —
ЧА́РКА, и, ж. 1. заст. Велика (перев. скляна) посудина для пиття спиртних напоїв; чара, келих. Посуда була [у запорожців] вся дерев'яна: і чарки, й коряки – усе з дерева (П.
Словник української мови у 20 томах
чарка —
ча́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ча́рки
Орфографічний словник української мови
чарка —
Бери чарку з рук, бо другої не дадуть. Подайте ще другу, аби прогнати тугу. Приповідка пияків. Де чарки б’ють, там сльози не ллють. Чарки б'ють на весіллі і там панує радість.
Приповідки або українсько-народня філософія
чарка —
-и, ж. 1》 заст. Велика (перев. скляна) посудина для пиття вина та спиртних напоїв; келих. 2》 Невелика посудина для пиття вина та спиртних напоїв. || Кількість напою, що вміщується в такій посудині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чарка —
вклоня́тися ча́рці. Випивати, зловживати алкогольними напоями. Деякі буряководи, забувши про посіви, вклонялися чарці (М. Рудь). загляда́ти (зазира́ти) в ча́рку. Випивати; зловживати алкогольними напоями. Після обіду ..
Фразеологічний словник української мови
чарка —
ЧА́РКА, и, ж. 1. заст. Велика (перев. скляна) посудина для пиття вина та спиртних напоїв; келих. Посуда була [у запорожців] вся дерев’яна: і чарки, й коряки — усе з дерева (П. Куліш, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
чарка —
Чарка, -ки ж. Рюмка. Не кричи — налий чарку та й мовчи. Ном. № 3493. по чарці треба. Слѣдуетъ выпить. ум. чаронька, чарочка. Ном. № 11507.
Словник української мови Грінченка