чарка
ча́рка
-и, ж.
1》 заст. Велика (перев. скляна) посудина для пиття вина та спиртних напоїв; келих.
2》 Невелика посудина для пиття вина та спиртних напоїв.
|| Кількість напою, що вміщується в такій посудині.
|| Товариська зустріч, вечірка, де пригощають вином, спиртними напоями.
|| Заздоровна чара, що здебільшого супроводжується тостом.
|| Те, що п'ють (вино та спиртні напої).
|| Те саме, що пияцтво.
Заглядати в чарку; Не розминатися з чаркою — частенько випивати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови