чари
ча́ри
-ів, мн.
1》 заст. За старовинними уявленнями – магічні засоби, за допомогою яких чаклуни, знахарі тощо ніби здатні вплинути на людину і природу (зілля і напій з нього, різні речі – жмутки, мішечки, пакетики і т. ін.).
2》 заст. Магічні дії та прийоми з використанням таких засобів; чаклунство.
|| Вплив цих дій.
|| Магічні властивості предметів, явищ, людей.
3》 перен. Те, що захоплює, вражає кого-небудь (краса природи з усіма її виявами і т. ін.); чарівність.
|| Зовнішня привабливість людини та її внутрішня, душевна краса.
|| Велика естетична впливова сила слова, мистецтва і т. ін. Чари кохання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови