чверть —
ЧВЕРТЬ, і, ж. 1. Одна з чотирьох рівних частин, на які ділиться ціле. Він жив з жінкою і дітьми в селі, доброї чверть милі від ями (І.
Словник української мови у 20 томах
чверть —
чверть іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
чверть —
-і, ж. 1》 Одна з чотирьох рівних частин, на які ділиться ціле. || Четверта частина години (п'ятнадцять хвилин). 2》 Один із чотирьох періодів навчального року. 3》 Одна з чотирьох фаз Місяця, а також вузький серп Місяця в першій або в останній фазі. 4》 муз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чверть —
ЧВЕРТЬ (четверта частина чого-небудь), ЧВЕ́РТКА, ЧЕТВЕРТИ́НА розм., ЧЕТЬ заст. Менша частина, властиво чверть кімнати, відділена від першої завісою і ванькиром (Леся Українка); Залишилося чверть години до поїзда (Ю.
Словник синонімів української мови
чверть —
ЧВЕРТЬ, і, ж. 1. Одна з чотирьох рівних частин, на які ділиться ціле. Він жив з жінкою і дітьми в селі, доброї чверть милі від ями (Фр., IV, 1950, 17); Від самого свого початку "Дзвінок" на три чверті складався з українських творів (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
чверть —
Чверть, -ти ж. 1) Четверть. Чверть локтя завдожки. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. Ном. № 217. 2) у чверті рубати. Четвертовать. Вони ж його а ні били, ні в чверті рубали, тільки з його молодого живцем серце взяли. Грин. III. 590.
Словник української мови Грінченка