черевний —
ЧЕРЕВНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до че́рево 1. Лікар водив пальцями по всій черевній поверхні і, натискаючи то в одному, то в іншому місці, шукав бодай якихось ознак апендициту, на який жалівся хворий (Д.
Словник української мови у 20 томах
черевний —
черевни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
черевний —
-а, -е. Прикм. до черево 1). Черевна порожнина. Черевний тиф мед. — гостра інфекційна хвороба, збудником якої є черевнотифозні бактерії (палички).
Великий тлумачний словник сучасної мови
черевний —
Черевни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
черевний —
ЧЕРЕВНИ́Й, а́, е́. Прикм. до че́рево 1. Лікар водив пальцями по всій черевній поверхні і, натискаючи то в одному, то в іншому місці, шукав бодай якихось ознак апендициту, на який жалівся хворий (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); Черевна порожнина.
Словник української мови в 11 томах