черевний
ЧЕРЕВНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до че́рево 1.
Лікар водив пальцями по всій черевній поверхні і, натискаючи то в одному, то в іншому місці, шукав бодай якихось ознак апендициту, на який жалівся хворий (Д. Бедзик);
Черевний м'яз відводите праворуч, якщо тиснутиме правою рукою на коліна, а ліву відпружуєте (із журн.);
Ця риба [мала скорпена] .. має отруйну зброю: 11 голок – променів спинного плавця, один списик на черевному плавці й три – на анальному (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Про густе, глибоке ревіння худоби.
Густе, черевне ревисько .. бугая .. шугонуло над дворищем, полошкнуло телят у загоні і раптом обірвалося (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)