читачка —
ЧИТА́ЧКА, и, дав. і місц., ці, ж. Жін. до чита́ч. Через день-два він приніс мені в дарунок від читачки прекрасну вишиту наволочку (С. Васильченко); Гурток домоводства відкриваємо ми цією сторінкою для читачок нашого журналу (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
читачка —
чита́чка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
читачка —
-и. Жін. до читач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
читачка —
ЧИТА́ЧКА, и, ж. Жін. до чита́ч. Через день-два він приніс мені в дарунок від читачки прекрасну вишиту наволочку (Вас., Незібр. тв., 1941, 202); Гурток домо-водства відкриваємо ми цією сторінкою для читачок нашого журналу (Хлібороб Укр., 5, 1971, 44).
Словник української мови в 11 томах