читачка

ЧИТА́ЧКА, и, ж. Жін. до чита́ч.

Через день-два він приніс мені в дарунок від читачки прекрасну вишиту наволочку (Вас., Незібр. тв., 1941, 202);

Гурток домо-водства відкриваємо ми цією сторінкою для читачок нашого журналу (Хлібороб Укр., 5, 1971, 44).

Значення в інших словниках

1. читачка — [чиетачка] -чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок  Орфоепічний словник української мови
2. читачка — ЧИТА́ЧКА, и, дав. і місц., ці, ж. Жін. до чита́ч. Через день-два він приніс мені в дарунок від читачки прекрасну вишиту наволочку (С. Васильченко); Гурток домоводства відкриваємо ми цією сторінкою для читачок нашого журналу (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. читачка — чита́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
4. читачка — -и. Жін. до читач.  Великий тлумачний словник сучасної мови