човникар

човника́р

[чоўни^екар]

-ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/-ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам

Значення в інших словниках

1. човникар — ЧОВНИКА́Р, я́, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником (див. чо́вник 2). Досвідчений човникар.  Словник української мови у 20 томах
2. човникар — човника́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. човникар — -я, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. човникар — ЧОВНИКА́Р, я́, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником.  Словник української мови в 11 томах