човникар —
[чоўниекар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/-ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам
Орфоепічний словник української мови
човникар —
ЧОВНИКА́Р, я́, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником (див. чо́вник 2). Досвідчений човникар.
Словник української мови у 20 томах
човникар —
-я, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником.
Великий тлумачний словник сучасної мови
човникар —
ЧОВНИКА́Р, я́, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником.
Словник української мови в 11 томах