чопик —
див. затичка; пробка
Словник синонімів Вусика
чопик —
ЧО́ПИК, а, ч. Зменш. до чіп¹ 1. Нове Пивце шуміло і мурчало, Що, бач, під чопиком йому душненько стало (Л. Боровиковський); Люда вмивалася біля мідного позеленілого вмивальника, в якому треба було натиснути знизу на чопик, щоб полилася вода (Л.
Словник української мови у 20 томах
чопик —
чо́пик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
чопик —
-а, ч. Зменш. до чіп I 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
чопик —
ЧО́ПИК, а, ч. Зменш. до чіп¹ 1. Нове Пивце шуміло і мурчало, Що, бач, під чопиком йому душненько стало (Бор., Тв., 1957, 186); Люда вмивалася біля мідного позеленілого вмивальника, в якому треба було натиснути знизу на чопик, щоб полилася вода (Перв., Дикий мед, 1963, 452).
Словник української мови в 11 томах
чопик —
I. Чіп, чопа м. 1) Деревянная затычка у бочки. Узялась за чіп, щоб одіткнуть. Рудч. Ск. II. 151. П'яний, як чіп. Ном. № 11740. ходити до чопа. Пьянствовать, ходить въ кабакъ. Ном. № 11701.
Словник української мови Грінченка