чорненький

чорне́нький

[чорнен'ки^ей]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Значення в інших словниках

1. чорненький — див. чорний  Словник синонімів Вусика
2. чорненький — ЧОРНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чо́рний 1–4. Ой за гаєм, гаєм, Гаєм зелененьким, Там орала дівчинонька Воликом чорненьким (з народної пісні); Посеред купи лежав, об'юшений кров'ю, той самий чорненький москаль, що оборонив Максима од смерті (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
3. чорненький — чорне́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
4. чорненький — -а, -е. Пестл. до чорний 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чорненький — Чорне́нький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. чорненький — ЧОРНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чо́рний 1-4. Ой за гаєм, гаєм, Гаєм зелененьким. Там орала дівчинонька Воликом чорненьким (Нар. лірика, 1956, 198); Посеред купи лежав, об’юшений кров’ю, той самий чорненький москаль, що оборонив Максима од смерті (Мирний...  Словник української мови в 11 томах
7. чорненький — Чорний, -а, -е 1) Черный. Чорний як циган. Ном. № 8527. Очі чорні, як терночок. н. п. Чорні брови маю, та й не оженюся. н. п. Чорна свита. МВ. І. 108. Чорна хмара. МВ. ІІ. 14. 2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. н.  Словник української мови Грінченка