чорнильний

чорни́льний

[чорнил'ни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. чорнильний — див. чорний  Словник синонімів Вусика
2. чорнильний — ЧОРНИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до чорни́ло 1. Кулька влучила їй якраз у бант, підстрибнула вгору і впала на стіл до Марини Пилипівни, залишивши після себе чорнильний слід у журналі (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. чорнильний — чорни́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
4. чорнильний — -а, -е. Прикм. до чорнило. || Кольору темного чорнила. Чорнильна темнота. || Відтворений, зображений за допомогою чорнила. Чорнильний горішок — хворобливий наріст на молодих дубових вітках та листі, що містить дубильні речовини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чорнильний — чорни́льна душа́ у кого, зневажл. Хто-небудь обмежений у своїй діяльності вузькими службовими обов’язками, інтересами; бюрократ, канцелярист. — Не таючись, скажу тобі: чорнильна душа була в мене.  Фразеологічний словник української мови
6. чорнильний — ЧОРНИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до чорни́ло. Кулька влучила їй якраз у бант, підстрибнула вгору і впала на стіл до Марини Пилипівни, залишивши після себе чорнильний слід у журналі (Сміл.  Словник української мови в 11 томах