Орфоепічний словник української мови

чорнозем

чорно́зем

[чорнозеим]

-му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Чорнозем — Чорнозе́м іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  2. чорнозем — Чорноземля.  Словник синонімів Караванського
  3. чорнозем — див. Земля  Словник синонімів Вусика
  4. чорнозем — ЧОРНО́ЗЕМ, у, ч. Родючий чорний ґрунт, багатий на перегній, що утворився переважно в степових і лісостепових районах із жовтоземів, глин або мулу в умовах помірно-континентального та континентального клімату.  Словник української мови у 20 томах
  5. чорнозем — -у, ч. Родючий чорний ґрунт, багатий на перегній, що утворився перев. в степових і лісостепових районах. || Поле, площа з таким ґрунтом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чорнозем — Ґрунт, що утворився з жовтоземів, глин або мулу під лучно-степовою і степовою рослинністю в умовах помірно-континентального та континентального кліматів; характеризується потужним (до 1 м) шаром перегнійного горизонту і високою родючістю...  Універсальний словник-енциклопедія
  7. чорнозем — Чорно́зем, -му, в -мі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чорнозем — ЧОРНО́ЗЕМ, у, ч. Родючий чорний грунт, багатий на перегній, що утворився переважно в степових і лісостепових районах. На території України виділяються такі найголовніші типи грунтів: дерново-підзолисті, дернові, сірі лісові, чорноземи, каштанові...  Словник української мови в 11 томах