чухатися

чу́хатися

[чухати^ес'а]

-айус'а, -айе^іс':а, -айе^іц':а, -айуц':а

Значення в інших словниках

1. чухатися — ЧУХАТИ себе, чухмаритися; п! СВЕРБІТИ.  Словник синонімів Караванського
2. чухатися — див. баритися  Словник синонімів Вусика
3. чухатися — ЧУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Чухати, потирати своє тіло. Загордилася свиня, що об панський тин чухалась (прислів'я); Короста з них [коней] аж сипалася скрізь, і вже вони чухались об що тільки можна (О. Довженко); В казармі миготів тьмяний каганець.  Словник української мови у 20 томах
4. чухатися — чу́хатися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. чухатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Чухати, потирати своє тіло. || Чухати потилицю, виявляючи досаду, роздум, занепокоєння, вагання в чому-небудь. || розм. Рухаючись, ковзатися по чому-небудь. 2》 перен., фам. Зволікати з чим-небудь, гаяти марно час. 3》 Пас. до чухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чухатися — чу́хати / почу́хати поти́лицю (рідше го́лову, чу́ба, чупри́ну і т. ін.). 1. Шкодувати, відчувати незадоволення, гіркоту від того, що зроблено щось не так, як треба. Оренда пішла вгору, земля подорожчала..  Фразеологічний словник української мови
7. чухатися — ЗВОЛІКА́ТИ з чим і без додатка (повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось), ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ що, з чим і без додатка, БАРИ́ТИСЯ з чим і без додатка, ЗВОЛІКА́ТИСЯ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ що і без додатка, розм., МАРУ́ДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
8. чухатися — ЧУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Чухати, потирати своє тіло. Загордилася свиня, що об панський тин чухалась (Укр.. присл.., 1963, 125); Короста з них [коней] аж сипалася скрізь, і вже вони чухались об що тільки можна (Довж., Зач.  Словник української мови в 11 томах
9. чухатися — Чухатися, -хаюся, -єшся гл. Чесаться, чесать себя (если зудитъ, но не гребешкомъ). Скот і свині чухались об стіну. Левиц. Пов. 177.  Словник української мови Грінченка