чухатися
ЗВОЛІКА́ТИ з чим і без додатка (повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось), ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ що, з чим і без додатка, БАРИ́ТИСЯ з чим і без додатка, ЗВОЛІКА́ТИСЯ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ що і без додатка, розм., МАРУ́ДИТИ розм., М'Я́ТИСЯ розм., МНИ́ХАТИСЯ діал., зневажл., ЧУ́ХАТИСЯ фам. Данило зволікав. Щоранку вирішував їхати цього дня, потім відкладав знову (О. Копиленко); — Льошко, або ти все зараз розкажеш, або ми підемо додому, — невдоволено буркнув нетерпеливий Данько. — Чого тягнеш? (Ю. Мокрієв); (Ромодан:) Не затягуйте з документацією, щоб до зими почати будівництво заводу (О. Корнійчук); Прийшли вони до палацу Самойловичів, викликали на ґанок.. самого барона. Довго зволікався, а все ж вийшов бундючний барон (Є. Кротевич); Кожний день, кожна ніч зближала його до страшного дня, не можна було проволікати, відтягнути (Н. Кобринська); — Що се ви тут мнетесь? Чого вікон не одчиняєте? (Панас Мирний); — Прошу, пане гетьмане, це ще не все. — А чого ти мнихаєшся? (П. Панч); (Дудар:) Зараз же до нього. Понятих бери, не чухайся (І. Микитенко).
Словник синонімів української мови