1. Словник синонімів української мови

чухатися

ЗВОЛІКА́ТИ з чим і без додатка (повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось), ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ що, з чим і без додатка, БАРИ́ТИСЯ з чим і без додатка, ЗВОЛІКА́ТИСЯ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ що і без додатка, розм., МАРУ́ДИТИ розм., М'Я́ТИСЯ розм., МНИ́ХАТИСЯ діал., зневажл., ЧУ́ХАТИСЯ фам. Данило зволікав. Щоранку вирішував їхати цього дня, потім відкладав знову (О. Копиленко); — Льошко, або ти все зараз розкажеш, або ми підемо додому, — невдоволено буркнув нетерпеливий Данько. — Чого тягнеш? (Ю. Мокрієв); (Ромодан:) Не затягуйте з документацією, щоб до зими почати будівництво заводу (О. Корнійчук); Прийшли вони до палацу Самойловичів, викликали на ґанок.. самого барона. Довго зволікався, а все ж вийшов бундючний барон (Є. Кротевич); Кожний день, кожна ніч зближала його до страшного дня, не можна було проволікати, відтягнути (Н. Кобринська); — Що се ви тут мнетесь? Чого вікон не одчиняєте? (Панас Мирний); — Прошу, пане гетьмане, це ще не все. — А чого ти мнихаєшся? (П. Панч); (Дудар:) Зараз же до нього. Понятих бери, не чухайся (І. Микитенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чухатися — ЧУХАТИ себе, чухмаритися; п! СВЕРБІТИ. Словник синонімів Караванського
  2. чухатися — див. баритися Словник синонімів Вусика
  3. чухатися — [чухатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. чухатися — ЧУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Чухати, потирати своє тіло. Загордилася свиня, що об панський тин чухалась (прислів'я); Короста з них [коней] аж сипалася скрізь, і вже вони чухались об що тільки можна (О. Довженко); В казармі миготів тьмяний каганець. Словник української мови у 20 томах
  5. чухатися — чу́хатися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. чухатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Чухати, потирати своє тіло. || Чухати потилицю, виявляючи досаду, роздум, занепокоєння, вагання в чому-небудь. || розм. Рухаючись, ковзатися по чому-небудь. 2》 перен., фам. Зволікати з чим-небудь, гаяти марно час. 3》 Пас. до чухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чухатися — чу́хати / почу́хати поти́лицю (рідше го́лову, чу́ба, чупри́ну і т. ін.). 1. Шкодувати, відчувати незадоволення, гіркоту від того, що зроблено щось не так, як треба. Оренда пішла вгору, земля подорожчала.. Фразеологічний словник української мови
  8. чухатися — ЧУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Чухати, потирати своє тіло. Загордилася свиня, що об панський тин чухалась (Укр.. присл.., 1963, 125); Короста з них [коней] аж сипалася скрізь, і вже вони чухались об що тільки можна (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах
  9. чухатися — Чухатися, -хаюся, -єшся гл. Чесаться, чесать себя (если зудитъ, но не гребешкомъ). Скот і свині чухались об стіну. Левиц. Пов. 177. Словник української мови Грінченка