1. Словник української мови в 11 томах

чухатися

ЧУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Чухати, потирати своє тіло.

Загордилася свиня, що об панський тин чухалась (Укр.. присл.., 1963, 125);

Короста з них [коней] аж сипалася скрізь, і вже вони чухались об що тільки можна (Довж., Зач. Десна, 1957, 501);

В казармі миготів тьмяний каганець. Солдати вкладалися спати, кашляли, чухалися, хрестилися і важко зітхали (Тулуб, В степу.., 1964, 106);

Хлопці сидять на сіні одіті, чухаються, позіхають (Вас., III, 1960, 320);

// Чухати потилицю, виявляючи досаду, роздум, занепокоєння, вагання в чому-небудь.

Рука мимовіль потяглася, щоб почухати потилицю.— Чухаєтесь, Кириле Остаповичу? ..Хочуть і вам хвоста утнути, га? (Гончар, II, 1959, 213);

// розм. Рухаючись, ковзатися по чому-небудь.

◊ Чу́хатися в поти́лиці див. поти́лиця.

2. перен., фам. Зволікати з чим-небудь, гаяти марно час.

Раз у раз вона [матушка] входить до дівчаток, сідає на стільчик і.. примовляє: — Не осоромте мене, негідниці! Не ловіть гав! Ти чого чухаєшся, фараонко! (Донч., III, 1956, 30);

[Дудар:] Гороше, бери, друже мій, понятих і зараз же до нього. Понятих бери, не чухайся (Мик., І, 1957, 72).

3. Пас. до чу́хати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чухатися — ЧУХАТИ себе, чухмаритися; п! СВЕРБІТИ. Словник синонімів Караванського
  2. чухатися — див. баритися Словник синонімів Вусика
  3. чухатися — [чухатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. чухатися — ЧУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Чухати, потирати своє тіло. Загордилася свиня, що об панський тин чухалась (прислів'я); Короста з них [коней] аж сипалася скрізь, і вже вони чухались об що тільки можна (О. Довженко); В казармі миготів тьмяний каганець. Словник української мови у 20 томах
  5. чухатися — чу́хатися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. чухатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Чухати, потирати своє тіло. || Чухати потилицю, виявляючи досаду, роздум, занепокоєння, вагання в чому-небудь. || розм. Рухаючись, ковзатися по чому-небудь. 2》 перен., фам. Зволікати з чим-небудь, гаяти марно час. 3》 Пас. до чухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чухатися — чу́хати / почу́хати поти́лицю (рідше го́лову, чу́ба, чупри́ну і т. ін.). 1. Шкодувати, відчувати незадоволення, гіркоту від того, що зроблено щось не так, як треба. Оренда пішла вгору, земля подорожчала.. Фразеологічний словник української мови
  8. чухатися — ЗВОЛІКА́ТИ з чим і без додатка (повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось), ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ що, з чим і без додатка, БАРИ́ТИСЯ з чим і без додатка, ЗВОЛІКА́ТИСЯ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ що і без додатка, розм., МАРУ́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. чухатися — Чухатися, -хаюся, -єшся гл. Чесаться, чесать себя (если зудитъ, но не гребешкомъ). Скот і свині чухались об стіну. Левиц. Пов. 177. Словник української мови Грінченка