1. Фразеологічний словник української мови

чухатися

чу́хати / почу́хати поти́лицю (рідше го́лову, чу́ба, чупри́ну і т. ін.). 1. Шкодувати, відчувати незадоволення, гіркоту від того, що зроблено щось не так, як треба. Оренда пішла вгору, земля подорожчала.. Не раз і не два доводилось глибоко чухати потилиці тим, хто відкинувся наділів (Панас Мириний); — Отак мене випроваджуєш, хазяїне? Ну, що ж. Я піду… піду… Але ти ще почухаєш свою потилицю! (А. Шиян). 2. Замислюватися над чим-небудь, не знаючи, як вийти із скрутного становища. Підростаємо ми. Оддали нас у школу… щоб розумні були. Тому свитину, тому чобітки. Чухає голову батько, не знає, де взять (А. Тесленко); Замислився козак, і йому досталось .. почухать потилицю (О. Стороженко). чу́хатися в поти́лицю. Данило чекав. Його .. план затемнювався, він чухався в потилицю і несміливо заглядав у город (пана) (В. Стефаник). 3. Нічого не робити, бути нерішучим у чому-небудь. — Про міст треба було всім нам думати раніше. А то чухали потилиці (І. Цюпа).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чухатися — ЧУХАТИ себе, чухмаритися; п! СВЕРБІТИ. Словник синонімів Караванського
  2. чухатися — див. баритися Словник синонімів Вусика
  3. чухатися — [чухатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. чухатися — ЧУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Чухати, потирати своє тіло. Загордилася свиня, що об панський тин чухалась (прислів'я); Короста з них [коней] аж сипалася скрізь, і вже вони чухались об що тільки можна (О. Довженко); В казармі миготів тьмяний каганець. Словник української мови у 20 томах
  5. чухатися — чу́хатися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. чухатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Чухати, потирати своє тіло. || Чухати потилицю, виявляючи досаду, роздум, занепокоєння, вагання в чому-небудь. || розм. Рухаючись, ковзатися по чому-небудь. 2》 перен., фам. Зволікати з чим-небудь, гаяти марно час. 3》 Пас. до чухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чухатися — ЗВОЛІКА́ТИ з чим і без додатка (повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось), ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ що, з чим і без додатка, БАРИ́ТИСЯ з чим і без додатка, ЗВОЛІКА́ТИСЯ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ що і без додатка, розм., МАРУ́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. чухатися — ЧУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Чухати, потирати своє тіло. Загордилася свиня, що об панський тин чухалась (Укр.. присл.., 1963, 125); Короста з них [коней] аж сипалася скрізь, і вже вони чухались об що тільки можна (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах
  9. чухатися — Чухатися, -хаюся, -єшся гл. Чесаться, чесать себя (если зудитъ, но не гребешкомъ). Скот і свині чухались об стіну. Левиц. Пов. 177. Словник української мови Грінченка