чухати

хребе́т чу́хати че́рез живі́т, жарт. Бути дуже худим. — Як ти змарнів, Михайле! — промовив батько,— жовтий як віск, хребет чухаєш через живіт, тільки очі світяться (З газети).

чу́хати / почу́хати поти́лицю (рідше го́лову, чу́ба, чупри́ну і т. ін.). 1. Шкодувати, відчувати незадоволення, гіркоту від того, що зроблено щось не так, як треба. Оренда пішла вгору, земля подорожчала.. Не раз і не два доводилось глибоко чухати потилиці тим, хто відкинувся наділів (Панас Мириний); — Отак мене випроваджуєш, хазяїне? Ну, що ж. Я піду… піду… Але ти ще почухаєш свою потилицю! (А. Шиян). 2. Замислюватися над чим-небудь, не знаючи, як вийти із скрутного становища. Підростаємо ми. Оддали нас у школу… щоб розумні були. Тому свитину, тому чобітки. Чухає голову батько, не знає, де взять (А. Тесленко); Замислився козак, і йому досталось .. почухать потилицю (О. Стороженко). чу́хатися в поти́лицю. Данило чекав. Його .. план затемнювався, він чухався в потилицю і несміливо заглядав у город (пана) (В. Стефаник). 3. Нічого не робити, бути нерішучим у чому-небудь. — Про міст треба було всім нам думати раніше. А то чухали потилиці (І. Цюпа).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чухати — (потирати якесь місце тіла, що свербить) чухатися, скребти, шкрябати, розм. діал. дряпати. Словник синонімів Полюги
  2. чухати — (свербляче місце) п-о терти, дряпати, шкребти. Словник синонімів Караванського
  3. чухати — Чесати, чухмарити, шкрябати Фразеологічні синоніми: чухати потилицю; шкрябати в чубі; шкрябати голову Словник синонімів Вусика
  4. чухати — ЧУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., кого, що. Терти, шкребти, дряпати шкіру, щоб не свербіла. Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину, Та так же тре, аж снасть тріщить (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. чухати — чу́хати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. чухати — Аю, -аєш, недок. 1. Йти. Чухай звідси! 2, Почувати себе. Ти себе добре чухаєш?Якийсь блідий... 3. Жити. ◇ Нормально себе чухати — нормально себе відчувати. Влаштувався на гарну роботу і нормально себе чухає. Словник сучасного українського сленгу
  7. чухати — (-аю, -аєш) недок.; мол.; жарт. Іти. ПСУМС, 78. Словник жарґонної лексики української мови
  8. чухати — -аю, -аєш, недок., перех. Терти, шкребти, дряпати шкіру, щоб не свербіла. || Шкребти себе по шкірі, виявляючи досаду, роздум, занепокоєння, вагання в чомусь. || Куйовдити волосся, почісуючи пальцями. Чухати потилицю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. чухати — ЧУ́ХАТИ (терти шкіру, щоб не свербіла), СКРЕБТИ́ (ШКРЕБТИ́), ЧУХМА́РИТИ розм., СКРОМА́ДИТИ розм., ШКРЯ́БАТИ розм., ЧЕРСА́ТИ діал.; ДРЯ́ПАТИ (роздираючи). — Док. Словник синонімів української мови
  10. чухати — Чу́хати, -хаю, -хаєш, -хає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. чухати — ЧУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., перех. Терти, шкребти, дряпати шкіру, щоб не свербіла. Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину, Та так же тре, аж снасть тріщить (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  12. чухати — Чухати, -хаю, -єш гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає. Ном. № 9756. Словник української мови Грінченка