шипіння

шипі́ння

[ши^еп’ін':а]

-н':а

Значення в інших словниках

1. шипіння — див. звучання; шум  Словник синонімів Вусика
2. шипіння — ШИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Ракета із шипінням летіла в яр (Григорій Тютюнник); Хвиля з шипінням торкалася його маленьких ніг (В. Собко); З кухні долинає тихе шипіння примуса (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. шипіння — шипі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
4. шипіння — -я, с. Дія за знач. шипіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шипіння — ШИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Ракета із шипінням летіла в яр (Тют., Вир, 1964, 317); Хвиля з шипінням торкалася його маленьких ніг (Собко, Скеля.., 1961, 13); З кухні долинає тихе шипіння примуса (Шовк.  Словник української мови в 11 томах