Орфоепічний словник української мови

шпаклівка

шпаклі́вка

[шпакл’іўка]

-ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -л'івок

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шпаклівка — ШПАКЛІ́ВКА, и, ж. Замазка, якою шпаклюють яку-небудь поверхню; шар цієї замазки, нанесений на якусь поверхню. Виготовляють шпаклівку з крейдяного порошку, розбавленого і замішаного оліфою, лаком або клейовою водою.  Словник української мови у 20 томах
  2. шпаклівка — шпаклі́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. шпаклівка — -и, ж. Замазка, якою шпаклюють яку-небудь поверхню; шар цієї замазки, нанесений на якусь поверхню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпаклівка — ШПАКЛІ́ВКА, и, ж. Замазка, якою шпаклюють яку-небудь поверхню; шар цієї замазки, нанесений на якусь поверхню. Виготовляється шпаклівка з крейдяного порошку, розбавленого і замішаного оліфою, лаком або клейовою водою.  Словник української мови в 11 томах