шпаклівка
ШПАКЛІ́ВКА, и, ж.
Замазка, якою шпаклюють яку-небудь поверхню; шар цієї замазки, нанесений на якусь поверхню.
Виготовляють шпаклівку з крейдяного порошку, розбавленого і замішаного оліфою, лаком або клейовою водою. Готова шпаклівка має стан густого тіста і наноситься на поверхню деревини лопаточкою-шпателем (з навч. літ.);
Коли нанесена на поверхню виробів шпаклівка добре висохне, їх злегка шліфують дрібнозернистим скляним папером і фарбують (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)