шпаклівка
ШПАКЛІ́ВКА, и, ж. Замазка, якою шпаклюють яку-небудь поверхню; шар цієї замазки, нанесений на якусь поверхню.
Виготовляється шпаклівка з крейдяного порошку, розбавленого і замішаного оліфою, лаком або клейовою водою. Готова шпаклівка має стан густого тіста і наноситься на поверхню деревини лопаточкою-шпателем (Стол.-буд. справа, 1957, 236);
Коли нанесена на поверхню виробів шпаклівка добре висохне, їх злегка шліфують дрібнозернистим скляним папером і фарбують (Гурток "Умілі руки..", 1955, 44).
Словник української мови (СУМ-11)