Словник української мови в 11 томах

шпаклювати

ШПАКЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Замазувати спеціальною речовиною щілини та нерівності якої-небудь поверхні (перев. готуючи її до наступної обробки — фарбування, полірування і т. ін.).

Плитка виявилась довговічною і зручною для настилання. За два-три дні підлога у п’ятиповерховому будинку готова. ЇЇ не треба стругати і шпаклювати (Роб. газ., 5.III 1965, 2);

Вийшли за село, наблизились до новобудови.. Тут і фарбували, тут і шпаклювали, прибирали різний хлам та сміття, вимітали подвір’я (Збан., Переджнив’я, 1960, 269).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шпаклювати — див. мазати  Словник синонімів Вусика
  2. шпаклювати — Китувати, викитовувати, викитувати, повикитовувати, закитовувати, закитувати, позакитовувати, обкитовувати, обкитувати, пообкитовувати, покитовувати, покитувати, скитовувати, скитувати, поскитовувати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. шпаклювати — ШПАКЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що. Замазувати спеціальною речовиною щілини та нерівності якої-небудь поверхні (перев. готуючи її до наступної обробки – фарбування, полірування і т. ін.). Плитка виявилась довговічною і зручною для настилання.  Словник української мови у 20 томах
  4. шпаклювати — шпаклюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  5. шпаклювати — -юю, -юєш, недок., перех. Замазувати спеціальною речовиною щілини та нерівності якої-небудь поверхні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шпаклювати — Шпаклюва́ти, -клю́ю, -клю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)