шпаклювати
ШПАКЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Замазувати спеціальною речовиною щілини та нерівності якої-небудь поверхні (перев. готуючи її до наступної обробки — фарбування, полірування і т. ін.).
Плитка виявилась довговічною і зручною для настилання. За два-три дні підлога у п’ятиповерховому будинку готова. ЇЇ не треба стругати і шпаклювати (Роб. газ., 5.III 1965, 2);
Вийшли за село, наблизились до новобудови.. Тут і фарбували, тут і шпаклювали, прибирали різний хлам та сміття, вимітали подвір’я (Збан., Переджнив’я, 1960, 269).
Словник української мови (СУМ-11)