щепити —
див. ПРИЩЕПЛЮВАТИ.
Словник синонімів Караванського
щепити —
ЩЕПИ́ТИ, плю́, пиш; мн. ще́плять; недок., що. 1. Те саме, що прище́плювати 1, 2. Ніхто не згадав про Оксану, як щепили віспу, і дівка на ввесь вік зісталася рябою (Л.
Словник української мови у 20 томах
щепити —
щепи́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
щепити —
Прищеплювати, засновувати, поширювати
Словник застарілих та маловживаних слів
щепити —
-плю, -пиш; мн. щеплять; недок., перех. 1》 Те саме, що прищеплювати 1), 2). 2》 перен., рідко. Те саме, що прищеплювати 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
щепити —
ПРИЖИВЛЯ́ТИ (ПРИЖИ́ВЛЮВАТИ) (приєднувати до тканини живого організму іншу тканину з метою прирощення), ПІДСА́ДЖУВАТИ мед.; ЩЕПИ́ТИ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ (ПРИЩЕПЛЯ́ТИ рідше), ОЧКУВА́ТИ спец. (пагін або бруньку однієї рослини на іншу). — Док.
Словник синонімів української мови
щепити —
ЩЕПИ́ТИ, плю́, пиш; мн. ще́плять; недок., перех. 1. Те саме, що прище́плювати 1, 2. Ніхто не згадав про Оксану, як щепили віспу, і дівка на ввесь вік зісталася рябою (Л. Янов.
Словник української мови в 11 томах
щепити —
Щепити, -плю, -пиш гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495.
Словник української мови Грінченка