юнкер
ю́нкер
I [йункеир]
-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. йункеири, йункеир'іў
два йункеирие (вихованці військової школи)
II [йункеир]
-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў (поміщики)
Орфоепічний словник української мовию́нкер
I [йункеир]
-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. йункеири, йункеир'іў
два йункеирие (вихованці військової школи)
II [йункеир]
-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў (поміщики)
Орфоепічний словник української мови