яруга

яру́га

[йаруга]

-ги^е, д. і м. -уз'і

Значення в інших словниках

1. яруга — див. безодня  Словник синонімів Вусика
2. яруга — ЯРУ́ГА, и, ж. Глибокий, великий яр. Довбущуки не боялися зблудити в крутих яругах і темних лісах (І. Франко); [Назар:] Батьку, яка ж то земля? Глина, горби та яруги. Колосок колоска не сягне. А сад ростиме (М.  Словник української мови у 20 томах
3. яруга — яру́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. яруга — -и, ж. Глибокий, великий яр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. яруга — I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГА підсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА (ДЕБР) зах., ЗВІР (ІЗВІ́Р) діал.  Словник синонімів української мови
6. яруга — Яру́га, -ги, -зі; яру́ги, яру́г  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. яруга — ЯРУ́ГА, и, ж. Глибокий, великий яр. Довбущуки не боялися зблудити в крутих яругах і темних лісах (Фр., VIII, 1952, 249); [Назар:] Батьку, яка ж то земля? Глина, горби та яруги. Колосок колоска не сягне. А сад ростиме (Зар.  Словник української мови в 11 томах
8. яруга — Яруга, -ги ж. Большой оврагъ, логъ (см. яр). По степових балках та яругах. Дещо.  Словник української мови Грінченка