Орфоепічний словник української мови

яскравість

яскра́вість

[йаскрав'іс'т']

-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. яскравість — ЯСКРА́ВІСТЬ¹, вості, ж. Властивість за знач. яскра́вий. Темрява на такій глибині була дуже дивною. Сонячне проміння втрачало свою яскравість (В.  Словник української мови у 20 томах
  2. яскравість — яскра́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. яскравість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. яскравий. 2》 фіз. Величина, що характеризує свічення джерела світла. Яскравість зірки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. яскравість — Яскра́вість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. яскравість — ЯСКРА́ВІСТЬ, вості, ж. Власт. за знач. яскра́вий. Темрява на такій глибині була дуже дивною. Сонячне проміння втрачало свою яскравість (Собко, Скеля.., 1961, 118); Астрономи вимірюють у зоряних величинах яскравість усіх небесних світил (Знання..  Словник української мови в 11 томах