яскравість
ЯСКРА́ВІСТЬ, вості, ж. Власт. за знач. яскра́вий.
Темрява на такій глибині була дуже дивною. Сонячне проміння втрачало свою яскравість (Собко, Скеля.., 1961, 118);
Астрономи вимірюють у зоряних величинах яскравість усіх небесних світил (Знання.., 4, 1974, 13);
Більшості фарфорових виробів заводу у селі Волокити-ному властива яскравість декоративного розпису (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 90);
Чи то яскравість таланту [В. Стефаника], чи приступність сюжетів зробили його одразу популярним (Л. Укр., VIII, 1965, 259);
І з дивною яскравістю уявився парубкові пам’ятний джок, обізвалась в ухах мелодія «молдуваняски» (Коцюб., І, 1955, 235);
Видно, любов до рідної радянської Батьківщини увійшла в плоть і кров кожного матроса й піхотинця.. З особливою яскравістю проявилася ця любов у дні останнього третього штурму Севастополя (Кучер, Голод, 1961, 163).
Словник української мови (СУМ-11)