яскравість
ЯСКРА́ВІСТЬ¹, вості, ж.
Властивість за знач. яскра́вий.
Темрява на такій глибині була дуже дивною. Сонячне проміння втрачало свою яскравість (В. Собко);
Більшості фарфорових виробів заводу у селі Волокити-ному властива яскравість декоративного розпису (з наук. літ.);
Чи то яскравість таланту [В. Стефаника], чи приступність сюжетів зробили його одразу популярним (Леся Українка);
І з дивною яскравістю уявився парубкові пам'ятний джок, обізвалась в ухах мелодія “молдуваняски” (М. Коцюбинський).
ЯСКРА́ВІСТЬ², вості, ж., фіз.
Фізхична величина, яка характеризує інтегральну інтенсивність світіння у видимому діапазоні довжини хвиль, в розрахунку на одиницю площі випромінювача.
Астрономи вимірюють у зоряних величинах яскравість усіх небесних світил (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)