ячмінний —
ячмінний – ячний Ячмінний – який стосується ячменю як рослини: ячмінний колос, ячмінний корінь, ячмінне поле. Ячний – одержаний із зерен ячменю, виготовлений з продуктів їхньої обробки: ячні крупи, ячне борошно, ячний хліб.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
ячмінний —
ЯЧМІННИЙ – ЯЧНИЙ Ячмінний. 1. Який стосується ячменю як рослини: ячмінний колос, ячмінний корінь, ячмінне поле. 2. зрідка. Те саме, що ячний. Ячний. Одержаний із зерен ячменю, виготовлений з продуктів їхньої обробки: ячні крупи, ячне борошно, ячний хліб.
Літературне слововживання
ячмінний —
ЯЧМІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до ячмі́нь¹. За вмістом білка сочевична солома значно перевищує пшеничну, вівсяну і ячмінну (з наук. літ.); // Вигот. з ячменю (у 2 знач.). Хліб був житній, наполовину з ячмінною мукою (Н.
Словник української мови у 20 томах
ячмінний —
ячмі́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
ячмінний —
-а, -е. Прикм. до ячмінь I. || Вигот. з ячменю (у 2 знач.). || Засіяний ячменем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ячмінний —
ЯЧМІ́ННИЙ (вигот. з ячменю), Я́ЧНИЙ, Я́ШНИЙ розм. Василь Карпець метнувся до свого воза й незабаром повернувся з горілкою і шкурлатом ячмінного хліба (М. Стельмах); Якщо раніше Україна здебільшого жила на ячному хлібі,.. то нині зовсім інші часи (І. Цюпа); Яшна крупа.
Словник синонімів української мови
ячмінний —
Ячмі́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ячмінний —
ЯЧМІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до ячмі́нь¹. За вмістом білка сочевична солома значно перевищує пшеничну, вівсяну і ячмінну (Зерн. боб. культ., 1956, 51); // Вигот. з ячменю (у 2 знач.). Хліб був житній, наполовину з ячмінною мукою (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
ячмінний —
Ячмінний, -а, -е = яшний. Ячмінний колос. Ном. № 471. Ячміннеє зернячко. Чуб. III. 250.
Словник української мови Грінченка