ячмінний
ЯЧМІ́ННИЙ, а, е.
Прикм. до ячмі́нь¹.
За вмістом білка сочевична солома значно перевищує пшеничну, вівсяну і ячмінну (з наук. літ.);
// Вигот. з ячменю (у 2 знач.).
Хліб був житній, наполовину з ячмінною мукою (Н. Кобринська);
Зав'язала [Наталка] в хустину ячмінних коржів .. і вийшла з хати (В. Козаченко);
// Засіяний ячменем.
Жінки спокійно схилялися й випростувалися на ячмінному полі, не зважаючи ні на гарматний гуркіт, ні на стовпи різноманітно темного диму (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)